Конфлікти причини їх виникнення та шляхи розв’язання у шкільному середовищі.

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ РОБОТИ З ВЧИТЕЛЯМИ ТА ДІТЬМИ

ТЕМА: Конфлікти причини їх виникнення та шляхи розв’язання у шкільному середовищі.

МЕТА: Сприяти формуванню компетентності вчителів та учнів по Конфліктології (визначення змісту поняття «конфлікт» ,причини їх виникнення та шляхи розв’язання).

ЗАВДАННЯ: Донести до вчителів та учнів поняття «конфлікт», розглянути причини виникнення конфліктів між учнями та вчителями та шляхи їх подолання.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1. Відкриття заняття. Слово ведучого (повідомлення теми, мети, завдань заняття) (5 хв.).
2.  Знайомство за методикою «Моє життєве кредо» (15 хв.)

Мета: познайомити учасників заняття, з’ясувати їх очікування, сприяти створенню позитивної атмосфери.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ: 

Ведучий пропонує кожному учаснику вибрати одну, заздалегідь заготовлену кольорову ( за палітрою тесту Люшера ‑ вісім кольорів) паперову стандартну міні футболку. Через 5 хвилин учасники по черзі презентують своє ім’я, життєвий девіз, принципи, хобі, приватну інформацію про себе , за бажанням. На її рукавах учасники відтворюють очікування від заняття. (Ведучий зазначає, що на початку процесу учасники зняли з «себе стару одежу, протягом нашого заняття вона переться, очищується, а потім одягнеться в оновленому вигляді на, можливо, нову особистість).

Вправа «Конфлікт» ‑ це… 

Мета: донести до вчителів та дітей поняття «Конфлікт» та свої емоції пов’язані з цим терміном. Вправа проводиться у 2 етапи (20 хв.).

НА 1 етапі ведучий звертається до скриньки бабусь, (де знаходиться лист від бабусі, та певний атрибут, котрий асоціює поняття «конфлікт»). Зачитується лист ведучим:

Любі наші діти, онуки!

Багато людей озираються на своє життя з жалем: «От якби …» Те, що було зроблено, і те, чого не зробив, часто виринає у спогадах ‑ і давніх, і сьогоднішніх. Немає сумніву, що найтяжчі жалі ‑ це ті , які можна назвати « невирішених проблем у відношеннях з іншими людьми « ‑ члени родини, які так і не пробачили якусь образу і розірвали стосунки; дружба, що не витримала випробовування не прощенням або тихо померла серед моря мовчання; школа ‑ коли не зрозуміли, не помітили. Не один письменник брав до рук перо, щоб переписати минуле. Як правило, це закінчується списком переоцінених цінностей. Ось що ми знайшли у наших власних списках: Якби я могла знову прожити життя:

1 Я би більше сміялась на людях.

2. Я б їла більше морозива та менше картоплі .

3. Я б менше переймалася тим, що думають мої друзі, а більше дбала б про те, що думаю я про них.

4. Я б не поспішала з головою кидатись у те, про що мало знаю.

5. Я б уважніше прислухалась до того, що кажуть старші (замість того, щоб думати, що я вже все знаю).

6. Я б відкрила своє серце і не боялася, що мені буде боляче.

7. Я б прожила своє життя, а не просто спостерігала, як живуть у книгах чи в кіно.

8. Я б навчилася так грати на якому-небудь музичному інструменті, що можна було б виступати на сцені.

9. Я б придумала, як можна допомогти жебракам. Яких бачила на вулиці, замість того, щоб удавати, що зовсім їх не бачу.

10. Я б ні на мить не тримала образи після того, як помітила, що образилася.

11. Я б нагадувала собі щодня, що «НІ» ‑ це слово, яке приносить свободу і яке можна вимовляти, нікого не ображаючи.

12. Я б не чекала, поки хтось зробить перший крок і скаже « ПРОБАЧ», « Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ», чи« ДАВАЙ ПОГОВОРИМО».

І, нарешті:

13. Я б писала листи тим, кого люблю, щоб вони знали: те, ким вони є, набагато важливіше за те, що вони роблять.

Ой, чекайте, я думаю, це ми вже таки зробили!

Любі наші онуки, ми зараз озираємося на прожите життя і думаємо про все, що ми б зробили інакше, якби могли якось повернутися у свою юність, зрілість. Цього дару нам не дано, але дано вам! Пам’ятайте про це! Любимо та цілуємо вас! Ваші бабусі.(Після цього ведучий дістає з скриньки атрибут ‑ пожмаканий лист паперу), звертаючись до учасників: «Що це ‑ …., що це може нагадувати, асоціюватися?», підводячи тим самим учасників що це може бути конфлікт).

На 2 етапі ведучий пропонує учасникам на зарання заготовлених білих листках написати що таке на їх думку конфлікт (конфлікт – це...),та які емоції виникають у них при слові «конфлікт», погляді на пожмаканий папір. Після чого об”эднатись з сусідом праворуч і обговоривши, написати спільне на їх думку поняття «конфлікт». Після цього пари об’єднуються з парою праворуч, виконуючи дане завдання. (Виконується до тих пір поки не виникне 2 чи 3 групи, котрі презентують свої напрацювання). По закінченні презентацій проводиться обговорення, (співпавші емоції виписуються на ватман паперу ), порівнюється напрацювання «конфлікт – це…» із зарання заготовленим написом: Конфлікт – це зіткнення протиріч, плід непорозумінь, помилок, особистісних однієї особистості, а також протиріччя між потребами і можливостями.( Вперше теорію конфліктів розробив Г. Гегель основа якої залишається і сьогодні).

Вправа « Під час конфлікту більшість людей…» (що роблять? ).

Мозковий штурм.(5 хв.)

Мета: Ознайомити учасників із поведінкою людей під час конфлікту.

Хід проведення: Ведучий просить учасників закінчити речення: «Під час конфлікту більшість людей…»(що роблять?).Усі відповіді записуються на ватмані паперу. Після чого проводиться порівняння із зарання заготовленим плакатом : Під час конфлікту більшість людей: сперечаються; намагаються зрозуміти один одного; допомагають один одному; кричать один на одного; співпрацюють; уважно слухають один одного; підозрюють один одного; намагаються перемогти; посміхаються; б’ються; змагаються один з одним; звинувачують один одного; ображаються один на одного; намагаються закінчити розмову; намагаються досягти консенсусу або компромісу.  Проводиться обговорення.

Вправа « Стіна конфлікту». Робота в групах.(12 хв.)

Мета: Дати зрозуміти учасникам, що стає причиною конфліктів в школі.

Хід проведення: методом Шумахера ведучий об’єднує учасників у 2 групи. Кожна група одержує по 10 аркушів паперу «цеглинок» на кожній з яких повинні написати що є причиною конфлікту між учнями і вчителями. Після закінчення роботи проводиться презентація груп. Створюється «стіна» можливих конфліктів між учнями і вчителями.

Вправа: «Пивітання.» (5 хв.)

Мета: дати учасникам можливість відпочити, налаштувати на подальшу роботу.

Хід проведення: ведучий просить всіх встати і протягом 1 хв. Привітатися з кожним так ніби вони давні знайомі, після цього знову протягом 1 хв. – ніби вони винні гроші, після цього протягом 1 хв. – ніби посварені. По закінченні вправи проводиться обговорення: «Як ви себе почували під час 1 хв., 2 хв., 3 хв..»

Вправа: «Які риси потрібні мені для  подолання конфлікту…» (проводиться у 2 етапи).(8 хв.)

Мета: Показати учасникам, які риси потрібно розвивати у собі щоб подолати конфлікт.

Хід проведення: На 1 етапі ведучий звертає увагу на зім’ятий лист паперу, проводячи розмову-коментар: « Чи можемо ми наш папір випростати, зробити знову прямим? Так, можем (починає його розмотувати, випростовувати) можна його ще зволожити, випрасувати, приложити чимись важким і, вичикати. Як ви думаєте? Випроститься наш папір? (ведучий підводить до того , що папір випроститься тільки за певний проміжок часу). Але для цього нам потрібні якісь риси, які… 2 етап. «Які риси потрібні мені для того щоб подолати конфлікт?». Мозковий штурм. (усі відповіді названих рис записуються на ватмані паперу). По закінченню зачитуються усі названі риси .

Вправа: Шляхи розв’язання конфліктів. Робота в групах. (10 хв.)

Мета: Показати учасникам яким чином можна попереджати, усувати конфлікт.

Хід проведення: Ведучий об’єднує учасників у 2 групи за допомогою розрахунку на 1, 2. Після чого звертає їх увагу на плакат із написом: «Під час конфлікту більшість людей…» з якого вони повинні виписати 5 чи 6 тез, котрі, на їх думку, є найкорисніші для розв’язання конфлікту. По закінченні проводиться обговорення, знаходження спільних шляхів розв’язання конфліктів.

Вправа: «Руйнування стіни конфлікту». Проводиться у 3 етапи. (20 хв.)

Мета: Навчити  учасників яким чином можна виходити, попереджати конфлікт.

Хід проведення: На 1 етапі ведучий акцентує увагу учасників на те, що  ще залишилась не зруйнованою стіна конфлікту, (проводячи бесіду-розповідь), це можна зробити дуже просто прибрати по одній цеглинці. Тобто кожен має взяти на себе відповідальність, зобов’язання, не порушуючи правил спілкування. Обираючи кожну з цеглинок, ви висловлюєте зобов’язання протилежне напису на цеглинці зразку: «Я намагатимусь…..», «Я буду…..» .

Також ми можемо призупинити конфлікт за допомогою висловлювань «Я-повідомленя» (демонстрація зарання підготовленого плакату). «Я- повідомлення» ‑ це спосіб передачі інформації про ваші власні почуття без образи чи осуду того, до кого ви звертаєтеся. Ви відстоюєте свої інтереси, але при цьому не тиснете на іншу людину, не звинувачуєте, не принижуєте її. Існують схеми побудови «Я-повідомлень»: Коли я (бачу, чую)….я відчуваю (опис почуттів) ….. тому я прошу (побажання про зміну ситуації)……Мені (опис почуттів)…..коли (опис ситуації) …. тому (побажання про зміну ситуації)…..Я почуваю себе (опис почуттів)      коли (опис ситуації)……Я відчуваю (опис почуттів)      коли (опис ситуації)    тому (побажання)……Я прошу (побажання щодо зміни ситуації)…….тому що я відчуваю (опис почуттів)….. Оскільки (опис ситуації)….. мені (опис почуттів)……. тому (побажання про зміну ситуації)…… На 2 етапі ведучий пропонує кожному учаснику картку із ситуацією такого зразку: учні, що сидять на задній парті, заважають вам розмовляючи. Ви….. Вас змушують ніяковіти, розповідаючи випадок з вашого життя. Ви говорите….. Кожен з учасників по черзі висловлюється згідно схем. На 3 етапі ведучий просить кожного з учасників по черзі підійти до «стіни конфлікту» , обираючи одну з цеглинок, та за допомогою висловів-зобов’язань та Я-висловлювань зруйнувати її, кидаючи «цеглину» на підлогу. Обговорення за бажанням: «Чи навчилися нового? Чого?, чи дізналися щось нове?, що?»

Вправа: «Конфлікт». Релаксаційний комплекс. (7 хв.)

Хід проведення: ведучий просить учасників сісти зручно. Звучить релаксаційна музика. Ведучий зачитує текст: «Уявіть собі вигаптовану театральну завісу, яка повільно підіймається. Починається п’єса з вашого життя. На сцені ви бачите знайомих людей у конфліктній ситуації. Ви дивитесь цю п’єсу із глядацького залу, а серед людей на сцені ви впізнаєте себе. Ви чуєте голоси…. Про що там говорять люди? Ви розглядаєте їх одяг. Він вам не подобається, ви вирішуєте переодягнути всіх в костюми іншої епохи. Це п’єса вашого життя, ви – її режисер, її головний герой. Ви переносите цю сцену на екран телевізора. Спробуйте уявити її в чорно-білому зображенні…. А ‑ тепер в кольоровому. Спробуйте вимкнути звук. Тепер учасники вашої п’єси жестикулюють у повному мовчанні. Через деякий час ви увімкнете звук, щоб почути слова головного героя – себе. Ви вмикаєте звук і чуєте ці слова. Про що ви говорите?

Уявіть екран у вигляді шахової дошки. На ній розміщенні об’ємні фігурки. Ви бачите на цій шаховій дошці учасників конфлікту і себе. Де ваше місце на цій дошці? Уявіть, як ви переставляєте фігурки з однієї клітинки на іншу вишиковуєте в один ряд.

Зараз ви прибираєте фігурки з дошки і кладете їх у коробку. Закриваєте її, накидаєте на неї гачок і обережно ставите на місце. Ваше поле внутрішнього зору починає затягуватися важкою театральною завісою. Ви пригадуєте, що все відбувалося на телевізійному екрані, й повертаєте вимикач. Екран гасне. Деякий час на ньому залишається світла крапка. Потім зникає і вона».Проводиться обговорення за бажанням .

Вправа: «лист собі». (8 хв.)

Мета: закріплення отриманих учасниками знань.

Хід проведення: ведучий просить учасників написати лист-пораду за прикладом бабусь для себе ‑ Поради собі у конфлікті. По закінченні роботи учасники за бажанням зачитують листи – поради собі.

Вправа на завершення. (10 хв.)

Мета: підвести підсумки заняття.

Хід проведення: ведучий звертає увагу учасників на кольорові футболки пропонує учасникам пригадати свої очікування та дати відповідь на такі запитання: чи справдилися ваші очікування, чи здобули нову інформацію? яку, чи чогось навчились, чого? Кожен по черзі озвучує свої відповіді. Після чого ведучий просить всіх учасників встати та  побажати побажання сусіду праворуч. По закінченню слова ведучого: «Наше заняття завершено, успішності!»

Кінець заняття.